З 1967 року вчені всього світу почали порушувати питання про зменшення озонового шару. А вже в середині 80-х років минулого століття антарктична служба Британії офіційно зафіксувала зміну насиченості озону над територією бази практично на 40%.
З 1967 року вчені всього світу почали порушувати питання про зменшення озонового шару. А вже в середині 80-х років минулого століття антарктична служба Британії офіційно зафіксувала зміну насиченості озону над територією бази практично на 40%. Слідом за британськими вченими, дослідниками в Арктиці також була виявлена озонова діра, але значно менша, витік озону склав приблизно 9%.
Спочатку причини утворення озонових дір вчені пов’язували лише з викидами в атмосферу реактивними двигунами та авіалайнерами продуктів згоряння. Однак подальші дослідження показали, що причини та проблеми виникнення озонових дір — забруднення людиною природного середовища. Викиди, вироблені заводами та фабриками, фреон, різні аерозольні балони значною мірою руйнують шар озону.
Утворення озонових дір
Яка причина та наслідки виникнення озонових дір? У стратосфері озон поглинає сонячну ультрафіолетову радіацію. Порушення шару озону збільшує радіаційний потік, що згубно не тільки для здоров’я людей, а й для тварин та рослин.
Під впливом хлору та його сполук відбувається руйнування озону. Наприклад, фреон руйнується сонячною радіацією та звільняє хлор, який відриває третій атом від молекули озону. Хлор не вступає в з’єднання, але є каталізатором. В результаті один тільки атом хлору пошкоджує багато озону. Однак основним руйнівником озону визнаний хлорофлюорокарбон, який вступаючи в реакцію, відриває від озону 2 атоми кисню, порушуючи озоновий шар.
Технічний прогрес та озонові діри тісно взаємопов’язані. Наприклад, у двигунах реактивних літаків утворюються оксиди азоту, викид яких зростає зі збільшенням потужності турбореактивного двигуна.
Відновлення озонового шару
Світова спільнота визнала, що однією з глобальних проблем є озонова діра. Причини — це антропогенний фактор та природні процеси, які забруднюють атмосферу. Монреальський протокол, підписаний у 1987 році, надав перелік хлорфторвуглеців, заборонених до використання у виробництві.
Останні дослідження показали, що карта озонових дір повністю повторює карту родовищ метану. На підставі цього з’явилася нова теорія — діри були завжди..
Припинення виробництва речовин, що руйнують озон, принесло успіх. На сьогодні найбільша діра над Антарктидою значно зменшилася. Для запобігання подальшого руйнування та відновлення озонового шару необхідно:
- удосконалення очисних конструкцій на димовідвідних трубах;
- повний перехід на застосування органічних добрив;
- створення екологічно безпечних транспортних засобів.
За прогнозами вчених до 2070 року проблема може бути вирішена.
Читати також
ТОП не самих екологічних підприємств Києва
Що ефективніше - вітрогенератори або сонячні електростанції
