Річка Либідь сьогодні є одним із найбільш яскравих прикладів того, як людство може знищувати природу. Красива легенда, безпосередньо пов’язана із заснуванням Києва, із часом перетворилася на сумну давнину. Усе тому, що екологічна катастрофа річки Либідь уже практично незворотна.
Річка Либідь сьогодні є одним із найбільш яскравих прикладів того, як людство може знищувати природу. Красива легенда, безпосередньо пов’язана із заснуванням Києва, із часом перетворилася на сумну давнину. Усе тому, що екологічна катастрофа річки Либідь уже практично незворотна.
Ще якихось сто років тому, що в глобальному тимчасовому значенні відносно невеликий проміжок, кияни та гості столиці могли прийти на береги річки Либідь і насолодитися чудовими пейзажами. Сьогодні ж права притока річки Дніпро є страхітливим видовищем, тому що на місці повноводної річки залишився брудний струмок, русло якого майже повністю ховається в колекторах. Лише єдину ділянку площею 0,3 га вдалося зберегти як пам’ятник «Природне русло річки Либідь».
Складність ситуації безпосередньо пояснюється ще й тим, що по обох берегах річки розташовані великі промислові підприємства, і це робить її об’єктом збирання стоків і зливових вод. Так, якщо взяти пробу води з річки на хімічний аналіз, можна виявити перевищення допустимих норм хімічних речовин практично з усієї таблиці Менделєєва. На особливу увагу заслуговує і той факт, що за останні 50 років русло річки Либідь «захаращувалося», у прямому розумінні цього слова, побутовим сміттям, пластиком, шинами й іншими відходами життєдіяльності людини. І з кожним роком екологічна катастрофа набирає все більших обертів.
Якщо говорити про очисні заходи, які періодично організують захисники природи й волонтери, то останні частково рятують ситуацію, але для повної реанімації Либідь потрібен масштабний комплекс робіт, затверджений на державному рівні. І якщо така програма не буде розроблена та впроваджена впродовж найближчих десяти років, незабаром згадку про величну річку Либідь можна буде почути тільки в красивих легендах.
Що стосується різноманіття підводного світу річки Либідь, то зараз здається, що рибальство на її берегах — не більше, ніж вигадка. А ось за часів Київської Русі і аж до епохи технократизму в руслі річки було вдосталь риби, особливо карасів.
Якщо комусь здається, що зникнення однієї річки — проблема, що не потребує пильної уваги, із таким ставленням можна сміливо стверджувати, що долю річки Либідь незабаром поділять і багато інших водних артерій Києва й України в цілому.
Читати також
Заборона пластикових пакетів в Україні
Найбрудніші водойми Києва
